- розвінчаний
- —————————————————————————————розві́нчанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвінчаний
Смотреть что такое "розвінчаний" в других словарях:
розвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати. || розві/нчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
